Веганська агітація і роздачі їжі в квітні у Львові
Щотижня ми проводимо акцію «Їжа – це право», безкоштовно роздаючи веганські обіди та іноді одяг для потребуючих.
Що мотивувало нас діяти?
Ось лише кілька фактів:
- Більше 1/3 всієї харчової продукції відправляється на звалище — за данними «FAO».
- Всі голодні на планеті могли б бути нагодовані, але продукти навмисно знищуються або псуються, так і не дочекавшись покупця. Ще в 1998 Амартія Сен (економіст, нобелівський лауреат) довів, що голод в світі спричинений невірним розподілом ресурсів, а не їхнею нестачею.
- При цьому величезна кількість вирощуваної їжі йде на корм с/г тваринам. Так, в деяких країнах до 90% вирощуваного йде на годування великої рогатої худоби.
Джерело Екологічна Платформа (2)
На День Землі у Львові навпроти ТЦ та численних кафешок і ресторанів з'явився банер, що кричить про глобальну екологічну кризу.
Природні блага, такі як вода, повітря, родючі ґрунти та інше — джерело життя, їжі, енергії для мільярдів землян, і не тільки нашого виду.
Між тим, недавно було встановлено, що тільки 3% екосистем на суші не порушені людьми. Це означає, що близько 97% земель були зіпсовані промисловістю, забудовами, сільським господарством або під впливом інших антропогенних факторів. Ми вступили в нову геологічну епоху домінування людини — антропоцен. І такий тиск на планету може привести до безпрецедентних наслідків і дестабілізації.
Проте, хоча існує і проблема нашого перенаселення, це не можна виправдати лише природніми людськими потребами. Адже тільки з виробленої їжі більше третини опиняється на звалищі (за даними «FAO») — і це приклад тільки однієї зі сфер виробництва.
Споживацтво — відносно новий термін, під яким часто мається на увазі прагнення до підвищення добробуту будь-якою ціною. Такий спосіб життя, представлений переважно в країнах Заходу в останні століття, стрімко експортується в країни третього світу. У випадку нас, споживачів, це проявляється тоді, коли покупка нового товару стає самоціллю, коли покупка стає окремою потребою. Також це наш свідомо шкідливий вибір у тих випадках, коли він є. Саме такою логікою, тільки у більших масштабах, керуються представники еліт, що розглядають усю живу і неживу природу, і нас в тому числі, як ресурс для отримання прибутку — незважаючи на жодні наслідки своїх дій.
Але що можемо зробити ми?
Окрім як протестувати і поширювати інформацію, робити усе для зміни соціального устрою, при якому переспоживання меншості руйнує середовище існування для всіх, ми також повинні подавати власний приклад свідомого ставлення. Перейти на веганство, сортувати сміття, купувати місцеві продукти та відмовитись від дійсно зайвих покупок — це найменше, що ми можемо робити у повсякденному житті.
Суспільство, яке приручило своїх бунтівників, прагне до спокою. Але втрачає майбутнє.
(Ентоні де Мелло «Навіщо співає птах»)